Вітаю Вас, Рівненська міська бібліотека мкр. Ювілейний! Реєстрація RSS

РІВНЕНСЬКА МІСЬКА БІБЛІОТЕКА мкр.ЮВІЛЕЙНИЙ

П`ятниця, 25.05.2018
  Рівненська міська бібліотека мкр. Ювілейний достатньо володіє документально-інформаційними ресурсами з питань права і в повній мірі може забезпечити реалізацію прав людини на інформацію, постійно поповнюючи свій бібліотечний фонд новими надходженнями літератури з правової тематики. Свідома участь молодої людини у суспільному та державному житті неможлива без належного рівня правових знань і навичок. Виходячи з цього, на базі Рівненської міської бібліотеки мкр. Ювілейний та ЗОШ № 8 в 2005 р. був створений клуб «Юні правознавці». Позитивний досвід роботи клубу «Юні правознавці» ще у 2008 році відзначила перевірка стану правової освіти Рівненським міським управлінням юстиції, яке за наслідками перевірки пропонувало «визнати роботу бібліотеки в сфері підвищення правової освіти та культури підростаючого покоління кращою і такою, яка заслуговує на поширення позитивного досвіду серед інших закладів культури міста». Провідний бібліотекар Рівненської міської бібліотеки мкр. Ювілейний Миронець О.П., вчитель-методист вищої категорії з правознавства ЗОШ № 8 Токмакова В.В., провідний спеціаліст Рівненського міського управління юстиції Боковець В. П. під час засідань клубу «Юні правознавці» зацікавлюють молодь такими формами спілкування, як перегляд та обговорення відеофільмів, тренінги, ігри, тести, вікторини, брейн-ринги, правознавчі естафети, тощо. Крім того організовуються зустрічі користувачів бібліотеки (мешканців мікрорайону) з фахівцями Головного управління юстиції у Рівненській області та Рівненського міського управління юстиції, під час яких надаються консультації та відповіді на багаточисленні запитання відвідувачів.
 
                 
                 
                 
                 

          Девіз клубу «Юні правознавці»: «Право і справедливість полягає у тому, щоб кожен мав і робив своє так, щоб ніхто не мав чужого і не позбавлявся свого» (Конфуцій)

       Членами клубу «Юні правознавці» можуть бути всі, хто:

- бажає набути знання поза навчального процесу.
- критично сприймає інформацію, самостійно її аналізує, має свою точку зору.
- інтелектуал, розумник, критично мислить.
- вивчає різні точки зору, аргументи формує чітко, стисло, не зупиняється на дрібницях.
- має мету : вивчити правознавство і продовжити навчання в цьому напрямку. Мета і завдання клубу «Юні правознавці»:
- виробляти колективні рішення в малих групах;
- формувати особисте ставлення до обов’язків людини і громадянина - вивчати правила і закони в житті;
- поглиблення програмного матеріалу. Максимальна наближеність до життя, що створює умови для використання учнями свого досвіду та його збагачення;
- актуальність змісту, врахування логіки пізнання;
- навчитися висловлювати свою точку зору, намагатися зрозуміти інших;

- стверджувати високоморальні, етичні, правові норми життя, загальнолюдські цінності, гуманізм, правопорядок, дотримуватися дисципліни, не порушувати закони.

         Правила роботи клубу «Юні правознавці»:
- головне в дискусії – аргументи, факти, доказовість, знання права, логіка;
- сприймати іншого, як себе;
- нікого не критикувати;
- не боятися бути самим собою;
- виявляти стриманість, чітко формулювати власну думку;
- виявляти самокритичність, з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації;
- не допускати образ, бути толерантним;
- слухати опонента робити нотатки;
- не поспішати з висновками, доки не вислухаєте всі аргументи.

------------------------------------------------------------------------------- ------------------------

                             

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ:

Як дізнатися на якій стадії розгляду перебуває Ваша справа у Європейському суді з прав людини?

Для інформування сторін про хід справи, Європейський суд створив відкриту інформаційно-пошукову систему SOP (State of proceedings / Стадія провадження), яка дає можливість дізнатися, на якому етапі перебуває розгляд Вашої заяви, і використовується щодо справ, які:

• були призначені до розгляду Європейським судом;

• не є анонімними;

• очікують на розгляд Європейським судом або розгляд яких завершено менш, ніж два роки тому.

Для отримання інформації можна скористатися інтернет-сайтом Європейського суду за посиланням: http://app.echr.coe.int/SOP/index.aspx?lg=ukr (стадія провадження онлайн), ввести номер заяви (справи) в Європейському суді та надіслати запит.

Якщо заява, яку Ви шукаєте, не відповідає вказаним вище критеріям, система видасть автоматичне повідомлення: "Неможливо надати інформацію щодо цієї заяви".

Зауважте, що інформація стосовно стадії розгляду оновлюється через два місяці після зміни у стадії провадження справи.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ОСНОВНІ ПІДСТАВИ ЗВЕРНЕННЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

        Європейський суд з прав людини (далі – Європейський суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, організаціями та підприємствами, які скаржаться на порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і Протоколами до неї (Протоколи №№1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.

       Європейський суд не може розглядати будь-які скарги. Понад 90 % заяв, що розглядаються Європейським судом, визнані неприйнятними, тобто заява відхиляється і не підлягає розляду. Тому перш, ніж подавати скаргу до Європейського суду Вам необхідно перевірити, чи відповідає Ваша заява критеріям прийнятності, описаним нижче.

     • До Європейського суду Ви можете звернутися, якщо порушення однією з держав – сторін Конвенції стосується особисто і безпосередньо Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та Протоколами до неї. Тобто саме Ви є «жертвою» порушень, а не хтось інший.

      • Заява буде розглянута Європейськиим судом лише в тому випадку, якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію та відповідні Протоколи, і обов’язково якщо скарги стосуються фактів чи подій, що відбувалися після дати ратифікації державою Конвенції та Протоколів до неї.

      • Європейський суд може розглядати лише ті скарги, в яких йдеться про порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї.

      • Ви можете звернутися до Європейського суду лише зі скаргами, що стосуються фактів, за які несе відповідальність державна структура (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних організацій.

       • Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та Протоколами до неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і Протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції.

      Тобто Європейський суд не є апеляційної інстанцією по відношенню до національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Європейський суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

      • Однією із найважливіших умов прийнятності є п.1 статті 35 Конвенції, в якому зазначається, що Європейський суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту. В протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Тобто перед поданням скарги в Європейський суд Ви повинні подати ті самі скарги в національні суди, яким підсудна справа, в тому числі і найвищу судову інстанцію. При цьому Ви повинні дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі строків оскарження, передбачених чинним законодавством. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

      • Важливим критерієм прийнятності Вашої заяви є дотримання строків подання скарги. Тобто Ви маєте подати належним чином заповнену заяву до Європейського суду протягом шести місяців після дати винесення остаточного рішення судом на національному рівні. Цей шестимісячний строк відраховується з дати, коли найвища судова інстанція, що вирішувала Вашу справу, прийняла рішення або коли Ви чи Ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. У разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній , шестимісячний строк обчислюється від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Перебіг шестимісячного строку може бути перерваний тільки в момент, коли Ви надішлете до Європейського суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Європейського суду. Строк закінчується в останній день шостого місяця, навіть якщо цей день припадає на неділю або офіційний неробочий день. Тому Вам слід переконатися в тому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою.

       Для отримання додаткової інформації щодо основних підстав та порядку звернення до Європейського суду, Ви можете відвідати інтернет-сайт Європейського суду www.echr.coe.int/applicants або офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України http://www.minjust.gov.ua, де Ви знайдете відповіді на найбільш поширені та актуальні запитання.                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Підготувала спеціаліст сектору з питань

забезпечення діяльності урядового

уповноваження у справах Європейського суду з

прав людини Головного територіального

управління юстиції в Рівненській області

Ірина Довженко  

------------------------------------------------------------------------------------------------

                        Право на справедливий суд

         З 01 липня 2015 року розпочали свою роботу відкриті Міністерством юстиції (за підтримки уряду Канади) центри з надання вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. До цього часу такі центри діяли для підозрюваних та підсудних у кримінальному провадженні. Відтепер скористатися послугами таких центрів зможуть громадяни і в цивільних та адміністративних справах. Багато українців не можуть отримати кваліфіковану юридичну допомогу через занадто високу вартість послуг платних адвокатів. Центри надаватимуть правову допомогу всім українцям, однак особливу увагу звертатимуть на малозабезпечених громадян, учасників АТО та сім’ї загиблих бійців, пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт та їх опікунів, а також внутрішньо переміщених осіб. Як зазначив, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський, призначення безоплатної вторинної допомоги – це забезпечення рівного доступу до правосуддя людей, незалежно від рівня доходів, і забезпечення механізму реалізації права на справедливий суд. Громадяни повинні відрізняти первинну правову допомогу від вторинної. Первинна правова допомога полягає у наданні юридичних консультацій, а вторинна - у представництві інтересів особи, яка не здатна забезпечити собі таку допомогу самостійно, у суді. У Рівненській області відкриваються 3 таких центри: Рівненський місцевий центр: м.Рівне по вул. Кавказька, 7 (обслуговуватиме мешканців м.Рівного, м.Острога, Рівненського, Костопільського, Гощанського, Корецького, Здолбунівського та Острозького районів); Дубенський місцевий центр: м.Дубно по вул.Грушевського, 171 б (обслуговуватиме мешканців м. Дубно, Дубенського, Радивилівського, Млинівського та Демидівського районів); Сарненський місцевий центр: м.Сарни по вул. Широка, 22 (територія обслуговування – м.Кузнецовськ, Сарненський, Володимирецький, Зарічненський, Дубровицький та Рокитнівський райони). Кваліфіковану правову допомогу у центрах надання безоплатної вторинної правової допомоги надаватимуть адвокати, які працюють для незахищених верств населення. Такі центри будуть складатися з 4 відділів. Перший відділ займатиметься попередньою роботою з клієнтом. На цьому етапі буде з’ясовано суть проблеми відвідувача та вияснено, чи має він потребу в наданні вторинної правової допомоги або достатньо лише консультації. Далі, за необхідності, справа передаватиметься до відділу вторинної правової допомоги, де адвокати займуться правовим аналізом ситуації, складанням процесуальних документів та позовних заяв і безпосередньо представлятимуть інтереси клієнта в суді. Третій відділ опікуватиметься взаємодією із різними суб’єктами первинної правової допомоги. Ще один відділ займатиметься технічним забезпеченням діяльності центру. Держава, по суті, виступатиме замовником в інтересах клієнтів, які не можуть самостійно оплатити послуги адвоката. Центри надання безоплатної правової допомоги, як регіональні, так і місцеві, виконуватимуть роль бек-офіса для адвоката. Громадянам не треба буде бігати по кабінетах і вистоювати черги. Зона рецепції центру буде приймати окремо кожного клієнта, виявлятиме проблеми і оперативно реагуватиме на ситуацію,залежно від виявлених потреб. Таким чином, діяльність Центрів з надання безоплатної правової допомоги – це хороший приклад української ініціативи на підтримку вразливих категорій населення країни.

Підготувала головний спеціаліст

Рівненського міського управління юстиції

Боковець В.П.

------------------------------------------------------------------------------------

Відповідальність за пияцтво: куди дивляться батьки?

Кінець травня. Наближаються останні дзвоники та випускні вечори. Для того, щоб ці радісні моменти у житті випускників та їх батьків не були захмарені неприємностями, бідами і трагедіями, доречно буде нагадати про проблему алкоголізму серед неповнолітніх… Це не просто слова. Досить часто «невинна» витівка може обернутися непоправною трагедією. Я вважаю, що алкоголізм неповнолітніх - це величезна проблема сьогодення. З жахом приходиться дивиться на підлітків, які упиваються пивом до стану сп'яніння. Чому батьки не займаються вихованням своїх дітей? Що вони говорять дитині, яка повернулась додому з запахом спиртного, відверто п'яній? Тим більше, що відповідальність за це понесуть не самі винні, а батьки. Якщо неповнолітньому не виповнилось 16 років, то за розпивання ним спиртних напоїв у громадських місцях і появу в громадських місцях у п'яному вигляді, правоохоронцями складається протокол на його батьків за ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей». Після чого батьків підлітка - правопорушника чекає суд, який розглядає такі протоколи і, відповідно, виносить рішення про покарання. Штраф, як правило, складає 51 гривню - три неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Іноді обмежуються попередженням. Якщо ж дитині від 16 до 18 років, то за розпивання спиртних напоїв на вулиці, стадіоні, у сквері, парку, усіх видах громадського транспорту і за появу в нетверезому стані в громадських місцях, правоохоронцями складається протокол на неповнолітнього за ст.178 КУпАП «Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді». Таке правопорушення тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Не менш небезпечними є факти втягнення неповнолітніх у розпиття спиртних напоїв. В таких випадках складається протокол за ст.180 «Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння». До відповідальності можуть притягнути батьків, осіб, що їх замінюють, чи інших громадян, наприклад, їх друзів. Стосовно торгових закладів, де зафіксовані факти реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, правоохоронцями складаються протоколи за ст.156 ч.2 «Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами» безпосередньо на продавця, який, добре знаючи про заборону продавати таку продукцію неповнолітнім, своїми діями порушує закон. А фіскальні (податкові) органи притягують власників торгівельних закладів за порушення чинного законодавства України: до власників застосовується покарання у вигляді штрафу 6800 гривень, або ж позбавлення ліцензії на здійснення торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами. Що ж перешкодає вихованню в молоді негативного ставлення до алкоголю? Одні з головних труднощів – існуючі сьогодні в суспільній свідомості поблажливо-добродушне відношення до вживання алкоголю взагалі і думка про необразливість вживання алкоголю підлітками зокрема. Більш того, самі батьки, найчастіше є першими «алкогольними вихователями» своїх дітей. Саме вони прищеплюють їм «питні традиції», підносячи першу чарку і вважаючи цілком припустимим вживання алкоголю підлітком. Змінити існуюче в суспільній свідомості спокійно-поблажливе відношення до вживання алкоголю неповнолітніми, насторожити суспільну думку у відношенні небезпеки вживання спиртного молоддю – справа складна, важка, але вкрай необхідна. Допоможе у цій справі знання законодавства як неповнолітніми, так і їхніми батьками. Звернемось до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв». Стаття 18 цього Закону встановлює коло осіб та місця, де не може здійснюватись продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також тютюну. Продаж та придбання таких виробів не може здійснюватись особами, що не досягли 18 років. Ці вироби заборонено продавати у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у закритих спортивних спорудах; з торгових автоматів; на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива); поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; у невизначених для цього місцях торгівлі. Згідно з цим Законом забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби. Наголошую на тому, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Стаття 15-2 вищезазначеного Закону встановлює вичерпний перелік місць, де заборонено вживати пиво, алкогольні та слабоалкогольні напої. До них, зокрема, відносяться заклади охорони здоров’я; навчальні та освітньо-виховні заклади; громадський транспорт; заклади культури; закриті спортивні споруди; ліфти, таксофони, дитячі майданчики. Вищезазначені заборони і штрафи є заходами боротьби з правопорушеннями неповнолітніх, але більш ефективною, на мою думку, є профілактична антиалкогольна робота, формування в суспільстві стійкого негативного відношення до алкоголю, відповідального ставлення до батьківства та материнства.

Головний спеціаліст Рівненського міського

управління юстиції Боковець В.П.

---------- ---------------------------------------------------------------------------

 

14 жовтня 2014 року на вимогу ЄС Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів». Закон набув чинності 25 жовтня. Закон передбачає внесення відомостей щодо кінцевих бенефіціарів (вигодонабувачів) підприємств до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Засновники/підписанти мали до 25 травня подати державному реєстратору спеціальну реєстраційну картку – Форму 4. 12 травня 2015 року внесено зміни до деяких законодавчих актів, серед яких замінено термін «кінцевий вигодоодержувач» на термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)». У відповідності до цього закону було змінено редакцію Форми 4. У період від жовтня до кінця квітня, коли з’явилась нова редакція, у підприємців була можливість подавати стару редакцію Форми 4. Тим, хто зробив це, здавати форму повторно не потрібно.

За цей час було виявлено певні недоліки закону.

1. Закон передбачав подання відомостей, які вже є в наявності Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

2. Станом на початок 2015 року кількість зареєстрованих юридичних осіб становила понад 1 млн. Державний реєстратор протягом робочого дня опрацьовує близько 50 пакетів документів. Таким чином більшість юридичних осіб не зможе вчасно подати необхідні відомості, що призведе до накладання штрафів у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Небажання підприємців завчасно заповнити та здати Форму 4, а також вищезгадані недоліки, на початку травня призвели до формування черг у відділах реєстрації. Громадянам доводилося з ночі займати черги. Однак і це не було гарантією потрапляння до спеціаліста в цей день – багатьом доводилося приходити до реєстраційних служб по 2-3 дні. Одразу ж явилися спритники, які за плату від 300 до 700 грн пропонували пройти до реєстратора поза чергою. Бізнесменам, навіть, приходили СМС повідомлення з пропозиціями здати Форму 4 «під ключ». Проблеми, яких завдає бізнесу подання Форми 4 щодо кінцевих бенефіціарів підприємств – постійно перебувають на контролі Мін’юсту. Мін’юст уже напрацював кілька варіантів зменшення цих черг, які вилилися в проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».

Законопроект передбачає:

- продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року.

- звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами). Прийняття цього закону забезпечить: - спрощення державної реєстрації юридичних осіб;

- зниження корупційних ризиків;

- забезпечення ефективного використання робочого часу державних реєстраторів та суб’єктів господарювання;

- зменшення невдоволення серед суб’єктів господарювання – юридичних осіб та напруги у підприємницькому середовищі;

- недопущення накладання значних штрафів на добросовісних суб’єктів господарювання.